Тайсон, Марлос, Клейтон Шав’єр, Жажа, Едмар… напевно, в більшості випадків, саме ці імена будуть називати вболівальники Металіста, якщо їх запитатимють:”Хто ваш улюблений латиноамериканець, який виступав в Харкові?”.
Проте, варто сказати, що скаутська служба клубу знаходила хороших гравців і в сусідній для Бразилії Аргентині. Саме представників цієї країни та їх внесок ми й згадаємо у цій статті від freezmi.
На початку сезону 2008/2009 вже стало зрозуміло, що “жовто-сині” дуже міцні для третього місця, проте для боротьби за вищі місця все ж рівня не вистачає.
Хонатан Майдана
Тому клуб вирішив підсилюватись іноземцями з Латинської америки. Майдана поповнив клуб останній день літа 2008 року. Одразу ж припав до двору. Воно й не дивно, захисник був на хорошому рахунку, посилив Металіст із Бока Хуніорс.
Так, він не був там основним, проте, це не заважало йому потрапити до заявки збірної Аргентини на ОІ-2008.
Бек пробув у команді півтора роки та пішов у січні 2010 року. В УПЛ відіграв 34 зустрічі, голів не забивав. Зумів вибороти бронзу в сезоні 2008/2009, а також дійти до 1/8 фіналу Кубка УЄФА.
У Рівер Плейт Майдану відіграв вісім років. Разом із командою він повернувся до еліти, а потім став переможцем Копа Лібертадорес (двічі).
Все це дозволило йому стати капітаном «мільйонерів» та отримувати виклики до збірної Аргентини, за яку зіграв 5 матчів. З 2018 до 2021 року виступав за Толуку з Мексики. Рік тому повернувся до Рівера Плейта.
Вальтер Асеведо
Через півроку після Майдани колектив підсилив опорник Вальтера Асеведо. У Металісті він мав нав’язати конкуренцію Слюсару, Валяєву та Едмару.
Однак він не був набагато сильніший за своїх конкурентів, тому через рік також залишив Україну. В УПЛ відіграв 12 зустрічей.
Далі був Рівер Плейт, але на відміну від Майдани він там не затримався. Клуб із Буенос-Айреса віддавав його в оренди до Банфілда та Сарагоси.
У 2017 році Вальтер взагалі опинився в чемпіонаті Мальти, а згодом у Гватемалі і після 32-х років вже не грав за професійні клуби.
Ернан Фредес
На початку сезону пошук талановитих аргентинців продовжився. Металіст взяв в оренду 22-річного Ернана Фредеса з Індепендьєнте.
Футболіст не проявив себе. Маркевич дав йому зіграти лише 4 матчі у чемпіонаті України. Взимку він повернувся до рідного клубу і провів там 4 роки з різним успіхом.
Потім два роки грав за Арсенал із Саранді. З 2016 року виступав за скромні Дефенса, Де Фебреро, Толуку та Уніон Де Феліпе.
Крістіан Вільягра
Навіть невдалий досвід із Фредесом та Азеведо, а також нестабільність із Майданою, не відлякали Металіст від пошуків талантів в Аргентині.
Наступною покупкою став правий захисник Крістіан Вільягра. І саме він, мабуть, є першим аргентинцем, із яким потрапили на всі 100%.
Фланговий гравець провів у клубі майже 5 років. В УПЛ відіграв 101 гру та забив 5 голів. Уподобався фанатам не лише за хорошу гру в обороні, а й за класні підключення до атаки.
На жаль, коли в клубі почалися проблеми, утримувати його не було сенсу. Його відпустили в Росаріо Сентрал, а потім деякий період виступав за Атлетіко Тукуман і скромний Де Хуліо. Приблизно рік тому повісив бутси на цвях.
Себастьян Бланко
Вільягра став тим каталізатором, який змусив шукати аргентинських гравців до атакуючого плану. Взимку Металіст купив молодих Себастьяна Бланко та Джонатана Крістальдо. На жаль, перші півроку Себ пропустив через серйозну травму.
Але з початку сезону 2011/2012 маленький та технічний футболіст став важливою частиною у структурі Маркевича, хоч і розпочинав більшість ігор УПЛ з лави.
Загалом в УПЛ відіграв 68 поєдинків та забив 10 голів. Влітку 2014 його купив Вест Бромвіч, проте травми та стиль англійського футболу завадили йому, тому через кілька місяців повернувся до Аргентини у Сан-Лоренсо.
З 2017 року виступає за клуб МЛС Портленд Тімберс. Є важливим виконавцем у колективі.
Джонатан Крістальдо
Кілька місяців пішло на акліматизацію, але під кінець чемпіонату заграв, а наступного року саме йому віддав позицію форварда Маркевича, а Девіч його або підміняв, або виходив у старті в якості “десятки” чи на фланзі.
Загалом в УПЛ забив 27 голів за 62 ігри. Здавався в оренду до Болоньї (4 голи за 26 зустрічей Серії А), а потім виступав за Палмейрас, Крус Асул, Монтеррей, Велес Сарсфіл та Расінг Авельянеду.
Марко Торсільєрі
На батьківщині центрбек подавав надії, вже у 22 роки він став основним у дуже міцному Велес Сарсфілді. Його гру помітили скаути лісабонського Спортингу та видали аргентинському клубу 3,5 мільйона євро за футболіста.
На жаль, у столиці Португалії закріпитися Марко не вдалося, тож він був не проти переїхати в Україну в оренду до Металісту. Через півроку “жовто-сині” викупили його за 1,7 мільйона євро. Загалом в УПЛ провів 26 матчів, голів не забивав.
Далі виступав за низку клубів Європи та Латинської Америки. Приблизно рік тому оголосив про завершення кар’єри у 34-річному віці.
Хосе Ернесто Соса
А ось цим трансфером Металіст показав, що вже не просто мріє кинути виклик Динамо та Шахтарю, а й готовий це зробити. Клуб сплатив за досвідченого 26-річного вінгера лише 2,2 мільйона євро.
Гравець із досвідом виступів за Баварію та Наполі відразу ж став важливою частиною у команді Маркевича. Так, неодноразово характер Хосе створював і конфлікти, але було видно, що Соса на полі переживає результат.
В УПЛ він записав собі в актив 17 голів за 64 зустрічі. Металіст віддавав його в оренду в Атлетико та Бешикташ, потім «орли» його викупили, а 2016 року аргентинець перейшов до Мілана. Зараз є гравцем рідного Естудіантеса.
За свою національну збірну Соса зіграв 19 ігор. Варто зазначити, що його викликали і в той період, коли він грав за Металіст.
Хуан Мануель Торрес
Справжній “ланцюговий пес”. Дуже часто страхував, якщо латиноамериканці попереду загралися та втрачали м’яч.
У 2005 році став чемпіоном світу серед U-20. На відміну від багатьох із того складу (Устарі, Палетта, Білья, Сабалетта, Гарай, Гаго і, звичайно, Мессі та Агуеро) довго не отримував пропозицій з Європи.
Металіст придбав його безкоштовно і не помилився. За 45 ігор в УПЛ “Чако” забив лише раз, але цей гол був дуже важливим.
Далі виступав за слабкі клуби з Аргентини, приїжджав до Актоби з Казахстану, щоб попрацювати з Ігорем Рахаєвим, а після цього у 2017 році пішов із футболу.
Алехандро Папу Гомес
За сезон у чемпіонаті України лише тричі вражав ворота суперників у 24 зустрічах. Перейшов в Аталанту і з кожним роком починав грати все сильніше. Втім, як і весь колектив.
Отримував призи гравця туру у Серії А та навіть місяця. Однак і тут характер дав про себе знати. За даними зі ЗМІ, причиною відходу з «богині» стала бійка (!) з наставником Джан П’єро Гасперіні. Зараз виступає за іспанську Севілью.
Джерело: Епоха Футболу