Індія купувала в грудні російську нафту марки Urals за ціною значно нижчою за верхню межу в $60, узгоджену Заходом. Про це пише Reuters із посиланням на чотири джерела на ринку.
З 5 грудня Євросоюз запровадив заборону на морський імпорт російської нафти, і Росії довелося шукати альтернативні ринки, переважно в Азії, приблизно на 1 млн барелів на день, повідомляє агентство.
Крім того, з 5 грудня набув чинності механізм граничних цін на російську нафту, який забороняє надання послуг російським компаніям у разі, якщо ціна на нафту вища за $60 за барель. Росія заявила, що не дотримуватиметься цього обмеження, навіть якщо їй доведеться скоротити видобуток.
Два трейдери розповіли, що дії Заходу поставили російських виробників в умови жорсткої конкуренції один з одним і з постачальниками з Азії, Європи та Близького Сходу, тому їм довелося знизити ціни.
Із початку війни в Україні Індія стала основним ринком збуту для морських вантажів нафти марки Urals.
Цього місяця ціна на нафту Urals в індійських портах, включаючи страхування та доставку кораблем, впала приблизно на $12–15 за барель порівняно із середньомісячною ціною нафти марки Brent, повідомили джерела Reuters. У деяких випадках нафта продається нижче за загальну собівартість виробництва, включаючи місцеві збори, розповіли джерела в галузі.
Крім того, у західних портах Росії тиск на виробників посилився через брак суден, пристосованих до російської зими, що призвело до зростання витрат на фрахт. Ці витрати зазвичай покладено продавця. Ставки фрахту зросли до $11–19 за барель, порівняно з менш як $3 за барель до лютого, і приблизно вдвічі перевищили ціни, що мали місце у середині року.
Розрахунки Reuters показали, що знижки на нафту Urals у західних портах Росії для продажу до Індії за деякими операціями зросли до $32–35 за барель без урахування вартості фрахту.
Зараз, за словами трейдерів, російські постачальники нафти переважно намагаються транспортувати нафту марки Urals до Індії самостійно і використовують для цього власні судна та судноплавних партнерів, сподіваючись знизити транспортні витрати. Однак багато виробників нафти все ще покладаються на торгові фірми, а отже, їм доводиться ділитися з ними прибутком.
Індія краще розташована для купівлі нафти Urals, ніж Китай, тому що маршрут до неї коротший, а її нафтопереробні заводи добре пристосовані для переробки російської нафти.
Також Індія визнає судна та страхове покриття, що надаються російськими компаніями, які більше не визнаються в Європі.
За даними Refinitiv Eikon, постачання нафти до Індії в листопаді зросло щонайменше до 3,7 млн тонн і досягло рекордних 53,2% від загального обсягу поставок через морські порти минулого місяця.
У листопаді Reuters з посиланням на учасників ринку писало, що індійські компанії почали скорочувати закупівлю російської нафти напередодні нових санкцій західних країн. Місцеві компанії побоюються обмежень, які виникнуть через продовження співпраці з Росією, а також відзначають ринкову невизначеність, спричинену санкціями, зазначало агентство.